-
1 опозиція
астр. оппози́ция -
2 оппозиция
опозиція. -ционный - опозиційний.* * *опози́ція -
3 dissenter
опозиційно налаштована особа, інакодумець, дисидент; суддя, який не підписав постанову (рішення) суду в порядку особливої думки- dissenter from judgement
- dissenter from judgment -
4 opposition deputy
-
5 opposition party
-
6 oppositional
-
7 oppositionalist
-
8 оппозиционер
опозиціоне́р -
9 оппозиционерка
опозиціоне́рка -
10 оппозиционность
опозиці́йність, -ності -
11 оппозиционный
опозиці́йний -
12 ოპოზიცია
опозиція -
13 ოპოზიციური
опозиційний -
14 opposition
опозиція -
15 oppositionel
опозиційний -
16 opozycyjny
опозиційний -
17 opposition
n1. опір, протидія, заперечення2. опозиція- adamant opposition уперта/ непохитна опозиція- grass-roots opposition опозиція широких мас- stubborn opposition уперта/ непохитна опозиція- opposition from the left ліва опозиція- opposition from the right права опозиція- opposition leader/ leader of the opposition лідер опозиції- opposition newspaper опозиційна газета- opposition party опозиційна партія- opposition spokesman представник опозиції- revolutionary opposition революційна опозиція- opposition to any threats of use of force протидія будь-яким погрозам застосувати силу- to be in opposition to smbd./ smth. бути в опозиції по відношенню до когось/ чогось- to meet with strong/ resolute opposition зустріти серйозну/ рішучу протидію/ опір- to offer opposition чинити опір, протидіяти- to run into strong/ resolute opposition зустріти серйозну/ рішучу протидію/ опір- to soothe opposition пом'якшити/ умиротворити/ заспокоїти опозицію- His Majesty's O. жарт. головна опозиційна партія в парламенті Великої Британії- O. benches лави опозиції (в Парламенті Великої Британії) -
18 malcontent
1. nневдоволена людина; опозиціонер; бунтівник2. adjне вдоволений; опозиційний; бунтівний* * *I nнезадоволена людина; опозиціонер; заколотникII aнезадоволений; який знаходиться в опозиції, опозиційний -
19 opposition
заперечення; протидія, опір; опозиція- opposition deputy
- opposition leader
- opposition party
- opposition period
- opposition procedure
- opposition proceeding
- opposition proceedings
- opposition time -
20 anti
n1) розм. опозиціонер, опозиційно настроєна людина2) розм. протиракетний снаряд* * *I nнесхв. опозиціонер, фрондер; бунтарII prep III n; сл.
См. также в других словарях:
опозиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
опозиційник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
опозиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
опозиціонер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиціонерка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиціоніст — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
опозиційний — а, е. 1) Який стоїть в опозиції до кого , чого небудь, протидіє або протистоїть кому , чому небудь. || Який характеризується опозицією, протидією або протиставленням кому , чому небудь. Опозиційний рух. 2) Належний до опозиції (у 2 знач.).… … Український тлумачний словник
опозиційно — Присл. до опозиційний 1) … Український тлумачний словник
опозиціонер — а, ч. 1) Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). 2) Той, хто протидіє, чинить опір кому , чому небудь або протиставляє свої погляди, дії і т. ін. іншим поглядам, діям і т. ін … Український тлумачний словник
опозиціонерка — и. Жін. до опозиціонер … Український тлумачний словник
